Ринопластика від "А" до "Я"
   

Можливі ускладнення при ринопластиці

14.02.2012

Будь-яке хірургічне втручання несе в собі певну частку ризику. Ринопластика не є винятком в цьому питанні. Коли операція виконується кваліфікованим хірургом у сфері естетичної хірургії, ускладнення зустрічаються нечасто і звичайно мінімальні по своїй значущості. Проте, у зв'язку з індивідуальними особливостями анатомічної будови, загоєння ран, загальній реакції організму на оперативне втручання існує вірогідність виникнення ускладнень, включаючи інфекцію, носову кровотечу або реакцію на препарати, що вводяться при проведенні анестезії. Пацієнт може значно знизити ризик оперативного втручання, якщо буде уважно виконувати рекомендації хірурга як до, так і після операції.

При операціях із зміни форми носа в деяких випадках результат непередбачуваний, що не залежить від майстерності хірурга. Пам'ятайте, неможливо передбачити форму носа з точністю до 1 мм. Так, на операційному столі хірург моделює заплановану форму, проте післяопераційний період у всіх людей протікає по-різному, що визначається типом будови його шкіри, а також особливостями процесу рубцювання.

Передбачити хід процесу загоєння до операції можна лише на 50-70%. Наприклад, товста пориста шкіра має велику схильність до надмірного рубцювання порівняно з тонкою шкірою, тоді як остання краще скорочується під знов сформований кістково-хрящовий каркас. Саме тому, якщо пацієнт звернувся до хірурга, який після моделювання форми носа за допомогою комп'ютерних програм пообіцяв йому ніс в точній відповідності з отриманою картинкою, знайте, що надана свідомо помилкова інформація. Що стосується рубців, то, коли розрізи проводяться в порожнині носа (закрита ринопластика), із зовнішньої сторони рубці відсутні, при виконанні операції "відкритим" способом чи ж при зміні положення або форми ніздрів, невеликі розрізи проводяться у ділянці шкірної частини перегородки носа або підстави крил носа, які надалі практично непомітні. Проте, в окремих випадках, можливим є формування небажаних грубих рубців (що пояснюється схильністю до надмірного рубціванію). У подібних ситуаціях при неефективності консервативного лікування проводиться їх хірургічна корекція.

В середньому, в 3 випадках з 10, для досягнення бажаного результату може потрібно додаткове хірургічне втручання, направлене на корекцію незначних залишкових деформацій. Хірург повинен поінформувати пацієнта на консультації про можливість повторної операції. При цьому коригуюча операція, як правило, виконується з естетичних міркувань - наприклад, при появі небажаних грубих рубців, надмірної кісткової мозолі у області спинки носа або кінчика носа, що опустився. Подібні втручання звичайно нетривалі за часом і проводиться в умовах місцевої анестезії, не раніше чим через півроку після первинної операції.

Іноді пацієнти відзначають зміну чутливості шкіри (частіше зниження чутливості або оніміння), або набряклість у області носа, ці явища можуть зберігатися до 5-6 місяців після операції, а потім зникають безслідно.

п»ї

Статті
Комп'ютерне моделювання обличчя
  • Як побачити, яким буде новий ніс?


  • Ніс до і після ринопластики
  • Ринопластика - що це?


  • Контури носа
  • Ринопластична операція


  • Ринопластика
  • Пластика носа – радикальний крок до мрії


  • Ринопластика: до і після операції
  • Ринопластика - операція з виправлення носа

  • Римський лікар Цельс
  • Історія ринопластики у світі


  • Ринопластична операція
  • Розвиток ринопластики у XX столітті
  •  
    Головна ||| Новини ||| Статті
    © 2012 Ринопластика